Вхід на сайт

Пошук

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 8

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




Понеділок, 20.05.2024, 08:19
Вітаю Вас Гість | RSS
Персональний сайт Лариси Бодяко
Головна | Реєстрація | Вхід
Каталог файлів


Головна » Файли » Уроки

Конспект уроку
[ Викачати з сервера (54.5 Kb) ] 01.02.2016, 15:18
Тема. Мацуо Басьо (1644-1694). Хайку. Відображення японських уявлень про красу в поезії митця. Лаконізм форми й широта художнього змісту хайку. Зображення станів природи в ліриці Басьо. Роль художньої деталі. Підтекст.

Мета: познайомити учнів з далекими фактами творчості біографії поета, дати коментарі до віршів Мацуо Басьо, в яких віддзеркалилися його враження від спілкування з природою; заронити інтерес до японської культури, традицій, звичаїв, звернути увагу школярів на особливості японського фольклору; виховувати почуття поваги до різних етносів, зокрема до японців; показати на прикладі перекладів українською мовою хоку М. Басьо красу та досконалість рідної мови ,котра може передати зміст і ритмомелодійний малюнок будь-якої мови світу; виховувати любов і шанобливе ставлення до природи.
Обладнання: підручники, карта світу, презентація.
Тип уроку: урок-подорож

Японія –вишуканий прекрасний сад втілення самої Краси. К.Бальмонт

Хід уроку

І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Активізація життєвого досвіду учнів
Поетична хвилинка
Пізня осінь. Квіти всі давно зів’яли,
На подвір’ї непривітно й сумно стало.
Та залишились ще кущики зелені,
То милують око пізні хризантеми.
Хризантема – це осіння квітка сонця.
Що священною вважається в японців
Кольори у неї білі і червоні,
Голубі, темно-коричневі, лимонні.
Верхній одяг хризантемами розшитий,
Мали право тільки обрані носити.
Одягали його в дні буденні й свято
Імператорська сім’я і імператор.
Ще ми знаємо про хризантему,
Що в країні сонця – це емблема.
Чи любите ви квіти? Які саме?
Чому вони вам подобаються?
Яке місце в житті людини ( зокрема у вашому) займають квіти?
Для чого вони потрібні?
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
ІV. Вивчення нового матеріалу
Слово вчителя
Сьогоднішній урок мені хочеться назвати –урок- подорож. Бо це справді подорож чудовою країною Японією разом з поетом-мандрівником Мацуо Басьо. І хоч ця прогулянка буде умовною, символічною, але в ній будуть справжні сходинки, що ведуть до вміння творчо мислити, аналізувати, здобувати нові знання, формувати свою особисту думку.Отже ви готові подорожувати?
Робота в зошитах. Запис теми уроку.
Осмислення епіграфа
-- Прекрасний сад, до якого ми рушаємо, розташований на Далекому Сході, у Країні Висхідного Сонця, як здавна називають Японію.
-- Прочитайте, що про неї сказав російський поет. Як ви розумієте ці слова?
-- Які картини у вашій уяві викликає слово « Японія»?
Слово вчителя
використання карти світу
На невеликих островах у Тихому океані розташована « країна, де сходить сонце» -- Японія.Протягом тривалої історії вона створила свою самобутню національну культуру. Для жителів цієї країни є традиційним тонке відчуття прекрасного, пошуки краси, їм властивий тісний зв'язок з природою, любов до якої виховується з дитячих років. Японці говорять : «Любіть природу, любіть квіти, любіть дерева, небо, красу у великому й малому – і ви навчитесь любити життя.»
Що ж це за країна, Японія? Японія розташована на островах ( їх біля 4-х тисяч) у Тихому океані. Найбільшими є острови: Хонсю, Хоккайдо, Косю, Сікосу. Три четверті території займають гори. Найвищою точкою Японії є гора Фудзіяма, її шанують як національну святиню. Японські острови високосейсмічний район, щороку тут реєструють близько півтори тисячі землетрусів, на узбережжі вони нерідко супроводжуються великими хвилями цунамі. Японія – високорозвинена країна, за повоєнні роки вона досягла феноменальних результатів в економіці та соціальному розвитку. Це країна найновіших технологій та електронних винаходів. Усім нам відомі фірми «Соні», «Панасонік», «Тойота» та інші.
Однак Японія відзначається не тільки економічним розвитком, а й своєрідною культурою.
Японія – це країна:
-- орігамі ( Традиційне японське мистецтво: з квадратного аркуша паперу шляхом складання виходять різні фігурки та предмети).
2-ий учень:
-- ікебани ( Прикладне мистецтво комбінування квітів та гілок у вазі. Ці композиції не продаються і не даруються, вони виготовляються для себе, для своєї родини).
3-ій учень:
-- бонсай ( Вирощування карликових дерев у горщиках, які обмежують їх ріст).
4-ий учень:
-- чайної церемонії ( Мистецтво приготування чайного напою в присутності гостей).
5-ий учень:
-- боротьби сумо ( Борці, що відрізняються могутньою статурою, їх вага більше 130 кілограм).
А ще Японія – це країна яскравих свят.
Слово вчителя
Демонстрація графічного портрета Мацуо Басьо. Показ презентації «М.Басьо» Уявіть собі річку, на її березі – хижку, поряд з нею – бананову пальму, а в затишку пальми – похилого віку чоловіка у ветхому вбранні, і брилі, який натхненно малює пензликом на білому папері ієрогліфи -загадкові, схожі чимось на екзотичні рослини знаки. Це і є поет Мацуо Басьо . Басьо – це його псевдонім . Японське слово «басьо» в перекладі українською мовою – «бананова пальма». Не випадково він взяв собі такий псевдонім. А трапилось це так : у поета було чимало учнів. Один з них подарував йому бананову пальму, котра скрашувала життя бідного митця. Все його багатство складалося із бананової пальми і хижки , яку до речі, теж подарував один із його учнів , а ще були в нього вірші – найцінніше його багатство.
На жаль вони не могли замінити жменьку рису, яку потрібно було мати щодня, щоб не померти з голоду…
Тільки вірші!
Така-от весна в Тосея,
З Бананової рижинки.
-- Спитаєте, чому у Тосея , а не у Басьо; раніше мав Мацуо Манефуса псевдонім Тосей , що означає «персик зелений». І тут шукаємо причину : подобалося поетові буйно квіття персикових дерев, милувався ними у передмісті Кіото, стародавня столиця Японії . Там пізнав науки, поетичне мистецтво, писав вірші…
Усіх, хто знав Мацуо в дитинстві, вражала його допитливість . Завжди запитується, дивується , чому соняшник голову за сонцем повертає, а інші рослини – ні? Чи швидший вітер за ластівку? Хто штовхає каміння, яке падає з гори? Може, про ті часи його згадка!
Як усі діти, любив свята, особливо радів коли наближалося свято Нового року, разом із батьками, за японською традицією, прикрашав браму сосновим гіллям…
Соснове гілля на брамах! --
І здається, за однісіньку ніч
проминуло років тридцять.
Ласував новорічними коржами, ними японці пригощають родичів, друзів, знайомих…
Чий це зять там іде,
На початку року Бика
Навантажившись коржами?
« На початку року Бика…» . Хай не дивує вас така назва року. На відміну від нас, японці живуть за календарем, роки в якому мають назви, котрі відповідають назвам тварин.
Писав японський поет вірші, в нашому розумінні незвичні: маленькі за обсягом, трирядки, та ще й без рими. (Ті вірші – хоку, або хайку.) за невеликим обсягом європейські дослідники називають « ________ поезією.»
Робота з літературознавчим поняттям
Запис у зошит
Хоку ( від япон. « початкова фраза») – неримований тривірш у японській поезії. Хоку має 17 складів: 5/7/5/.Головна тема хоку – життя природи й людини в їх нерозривній єдності. Для хоку характерні « сезонні слова».
Читання-гра
Послухайте, як звучить японською вірш, котрий вважається візиткою Мацуо Басьо. Спробуйте здогадатись, про що він:
Фуру іке я
кавадзу тобікому
мідзу-но ото.
--- Чи можна довести, що прочитаний вірш – це хоку? Перші два рядки перекладаються так:
Старий ставок!
Жабка стрибне…
Спробуйте дописати останній рядок вірша. Порівняйте свій варіант з перекладом Г.Туркова:
Старий ставок!
Жабка стрибне--
Сплеск пролунає.

Робота з підручником (читання хоку напамять)
Словесне малювання. Осмислення прочитаного
-- Яку картинку ви уявили? Спробуйте усно « намалювати» її. Які фарби ви використаєте для відтворення зорових образів? Які звукові образи додають повноти картині?
-- Які думки навіяв вам цей вірш?
Читання вчителем та учнями двох перекладів одного хоку
На голій гілці
самотній ворон тихо старіє.
Осінній вечір. Переклад М. Лукаша
На висохлу гілку
сів ночувати крук.
Глибока осінь .Переклад Г.Туркова
Бесіда за первинними враженнями
-- Які почуття навіяв на вас цей вірш?
-- За допомогою яких деталей (художніх подробиць) поет створює картину глибокої осені? Який переклад, на вашу думку, робить це краще?

Змалку Мацуо Басьо віддано любив природу, милувався засніженими гірськими вершинами, слухав шум водоспадів, вдивлявся у морську далечінь, дихав ароматами квітів, дивувався нескінченній фантазії солов ̓я ( згадайте казку Андерсена «Соловей». Японські солов ̓ї співають не гірше за того, що чарував співом і навіть урятував від смерті китайського імператора, спостерігав за квітуванням дивовижних японських вишень – сакур…
Під час квітування сакур
Горам краси не додасть
Навіть ранкова зоря.
Чи можна сказати краще за Басьо-сенсея, як шанобливо називали його учні? «Сенсей» означає «вчитель».
Задивився сенсей на маленьку співучу цяточку в небесній блакиті, замилується і з ̓являються нові чарівні гномики:
І цілого дня
Твоїм пісням не вистачає ,
Жайворонку!
А побачить, як за хмарами ховається молодик, то не втерпить і скаже:
Пере вродою квітів
Соромно стало місяцю ? --
Сховався за хмаркою.
А квіти в Японії звичайні і водночас незвичайні.
Гірська троянда!
Її гілочки так і просяться
Прикрасою на капелюх.
Чи не єдиною радістю під час важких життєвих випробувань, голодування, злиднів, далеких подорожей були для поета квіти, тому й радів разом із ними, й сумував, співав і плакав.
Вийшов на гірську стежину,
І так приємно защемить в грудях.
Та навкруги ж – фіалки!
Або такий зажурений:
Квіти зів’яли,
Вкриває землю печаль --
Насіння трав.
І все ж у віршах Басьо, де живуть квіти, більше радості, ніж журби. Адже квіти на землі, щоб зігрівати серця людей, щоб дарувати їм радість, щоб мріяти…
«Перлина любить ховатись у непоказній оболонці.» Ця мудрість подобалась Басьо-сенсею з дитинства, тому й умів помічати красу й у тому, що багатьом здавалось незначним, буденним.
Лишаючись сам на сам із природою, придивлявся і прислухався… звідки чути цей полохливий плач ? Ні, не плач, а прохання… А що , як це маленьке створіння – чийсь нерозважливий смуток?
Попискує горобеня,
Йому відповідають миші,
Зі свого кубельця.
А ось схоже на ієрогліф ще одне дитя природи… Куди ти стримишся, нерозумне? Тобі б до води, а ти …
Маленьке красеня
Побігло вгору по нозі
Чисте джерельце!
А на лісовій галявині принишк під сосною маленький дідуган у брилі, ні, то не дідуган, то …
Грибок під сосною!
А до шапки прилип
Який невідомий листок.
Басьо більшу частину свого життя провів у мандрах, чимсь нагадує він нашого Григорія Сковороду, котрий у сірій свиті , з палицею й улюбленими книжками у торбі за плечима, шукав по світі істину. Розкіш, почесті не становлять щастя й не сприяють розумові , вважав Сковорода.
Щастя — це постійний пошук істини, пізнання себе і природи, де до нього ніхто не бував. Там надходило натхнення, поетичне прозріння.
Голодував, носив подертий одяг, ночував просто неба…
З-під ватного халата на землі
Молитва чується--
Нічліг мандрівця.
Але ж є на цьому світі ще одна самотня істота! Чотириногий невидимий приятель…
Ночівля просто неба.
І собака десь плаче під дощем.
Скавуління із темряви.
Пощастило йому повернутися в Едо ( сучасна назва Токіо) живим-здоровим
після довгої подорожі – чом, не поділитися радістю з комишем? Адже і його життя – самі злигодні: хто поламає, той спалить.
І з тобою теж
Нічого не сталося,
Засніжений сухий комишу?
А треба розпитати, де забута стежина – мерщій до равлика: він, хоч і пересувається поволі, а все знає:
Равлику.
Ріжками покажи,
Де Сума, де Акасі!
А якщо туман, огорнувши гори, заважає мандрівцю, чом його не присоромити, а можна й ціпком. Сивий, уже, мусив би розум мати, а все бешкетує…
Чи то не сосна проступає?
Давай-давай, туман,
Зникай потроху!
А про що це завели перепілки? Радіють, що вечоріють…
Навіть очі яструба
Уже не вгледять нас! --
Кричать у сутінках перепілки.
Ґедзя, що бавиться
Серед квітів з тобою,
Дивись не злопай, горобче!
Соловей улітку
В заростях молодого бамбука
Оплакує старість свою.
І дерева схожі на людей… Чим не поет той старий каштан? Йому заважають і заздрісники, і прихильники, а так потрібен спокій, так бракує натхнення.
Ти теж усамітнився
Й не показуєш квітів кожному
Каштан за хатою.
V. Підсумок уроку
-- Чому російський поет К.Бальмонт назвав Японію «вишуканим прекрасним садом»?
-- Чи погоджуєтеся ви з цим?
-- Про які квіти у ньому ви дізналися на уроці? У чому їх особливість?
Домашнє завдання
Прочитати статтю про Мацуо Басьо та його вірші; вивчіть напам ̓ять 3 хоку; спробуйте намалювати ілюстрацію до одного з них, уміти пояснити свій задум.
Категорія: Уроки | Додав: larisa-bodyako
Переглядів: 1639 | Завантажень: 101 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar

Copyright MyCorp © 2024